В кінці XVIII ст. в переможних війнах з турками російські війська визволили Крим, вийшли на Дунай і Прут. В ході однієї з битв сербські генерали Живкович та Скаржинський перевели на бік росіян сформований турками із слов'ян і греків на завойованих ними землях корпус. За це Катерина II наділила трьох генералів чинами і землями в Прибужжі. Живковичу дісталися 45000 десятин навколо Братського. Пани Живковичі по-своєму любили Братське, і турбувалися про його розквіт. Руками кріпаків вони звели на крутому гранітному пагорбі над Мертвоводом чудовий двоповерховий палац. На місці невеликого дубового гаю посадили величезний парк, у якому були площа для танців і банкетів. Бесідки, лави, зелений театр, щодня грала в теплу пору музика, були пляж і човни. Саме в цьому маєтку в післяреволюційний період розташувалось Братське педагогічне училище, яке готувало вчителів початкових класів для Миколаївської області. В 1955 році педучилище було закрито. Через 2 роки за наказом № 144 Миколаївського облвно від 9 червня 1957 року в колишньому приміщенні педучилища було відкрито Братську середню школу №2. Директором її став вчитель історії, учасник Великої Вітчизняної війни Андрій Якович Марченко, а завучем - Дора Василівна Арнольді.